-
1 მძვინვარე
буйний -
2 буйный
буйний. [а) Буйні голови. Буйні козаки. б) Буйний вітер. в) Буйна трава. Буйне жито]. Буйное помешательство - бешкетне (бунтовливе, бурхливе) божевілля.* * *1) бу́йний, розбу́рханий, буйне́нький, буйне́сенький2) ( быстро растущий - о растительности) бу́йний, кипу́чий; ( пышный) пи́шний, розкі́шний; ( о злаках) дорі́дний3) мед. неспокі́йний, бу́йний, невгамо́вний, нестри́мний -
3 violent
буйний; насильницький; примусовий; довільний ( про тлумачення тощо); неправильний, викривлений- violent act
- violent assault
- violent background
- violent behavior
- violent behaviour
- violent child
- violent construction
- violent convict
- violent crime -
4 violent criminal prisoner
буйний в'язень; в'язень, який чинить акти насильстваEnglish-Ukrainian law dictionary > violent criminal prisoner
-
5 буйны
буйнийвеликийкрупний -
6 бучны
буйнийгустийгустійгустоїгустоюпишнийряснийряснійрясноїрясною -
7 буяны
буйнийноровливий -
8 fyldig
буйний; рясний -
9 bujny
буйний; пишний -
10 riotous
adj1) заколотний, бунтівний2) буйний, галасливий3) розпусний; який веде розгульний спосіб життя4) бешкетливий, нестримний5) пишний, буйний (пророслинність)* * *a1) бунтівний2) буйний; галасливий; безладний; розпусний, який веде розгульний спосіб життя3) неприборканий, невтримний, невгамовний4) пишний, буйний ( про рослинність) -
11 крупный
великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.* * *вели́кий; ( значительный) значни́й; ( важный) важли́вий; ( выдающийся) видатни́й -
12 rambunctious
adj амер., розм.1) сердитий, роздратований2) невгамовний, непокірний; буйний3) бурхливий; шумний, галасливий* * *a; амер.сердитий, дратівливий; невгамовний, непокірливий; буйний; бурхливий, буйний, шумний -
13 turbulent
adj1) бурхливий; буряний2) буйний; неспокійний3) турбулентний* * *a1) бурхливий2) буйний, неспокійний3) cпeц. турбулентний; вихровийturbulent flow — турбулентна течія (рідини, газу)
-
14 дуть
дунуть1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.* * *несов.; сов. - д`унуть2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити -
15 пышный
1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].* * *пи́шний; ( роскошный) розкі́шний; (богатый, шумный) бучни́й, диал. бучли́вий; (о растительности) буйний; (мягкий: о хлебных изделиях) пухки́й; ( напыщенный) бундю́чний -
16 blusterous
adj1) бурхливий, буйний2) галасливий, шумливий3) хвастовитий, хвалькуватий* * *a1) бурхливий, буйний2) галасливий; хвалькуватий -
17 exuberant
adj2) рясний, пишний; що вирує (б'є, буяє) через край3) життєрадісний; сповнений сил (натхнення)4) щедрий; незвичайний5) плідний, плодовитий6) зайвий, надмірний, надлишковий7) барвистий (про стиль); багатослівний8) квітучий (про вигляд)* * *a1) розкішний, рясний, буйний ( про рослинність)2) який б'є через край, який б'є ключем, нестримнийexuberant talent — щедрий талант; життєрадісний; сповнений сил, наснаги
3) зайвий, надлишковий; пишний, квітчастий ( про стиль); квітучий ( про вигляд) -
18 flush
1. n1) раптовий приплив, потік (води)2) прилив крові; рум'янець; раптове почервоніння (обличчя)3) поет. заграва4) порив, поривання (почуттів)5) збудження, захоплення6) приступ (кашлю)1) буйний ріст (зелені тощо)8) молода поросль9) розквіт; приплив сил (енергії)10) паросток, пагін11) сполоханий табун птахів12) карти однієї масті (на руках)2. adj1) повний (по вінця)2) сповнений життя, життєрадісний; повнокровний3) багатий (на щось)to be flush of money — розм. мати багато грошей, бути при грошах
4) щедрий, марнотратний (with)5) прямий, рішучий, певний6) тех. що перебуває на одному рівні7) тех. прихований; загнаний, забитий врівень8) що має карти однієї мастіflush deck — мор. гладка верхня палуба
3. v1) почервоніти, зашарітися, розчервонітися2) примусити червоніти (запашіти)3) збуджувати, запалювати4) раптово политися (ринути); литися5) приливати (про кров)6) затопляти, наповнювати вщерть (по вінця); линути7) змивати8) вирівнювати; заповнювати урівень9) давати паростки (пагони)10) сприяти ростові12) злітати; пурхати* * *I n1) раптовий приплив, потік ( води)2) ( раптовий) прилив крові ( до обличчя); рум'янець3) порив, спалах ( почуття)4) приступ, напад ( лихоманки)5) буйний ріст ( зелені); свіжа, молода поросль; розквіт; прилив сил, енергії6) бoт. відросток, пагін7) cпopт. змійка ( фігура слалому)II a2) сповнений життя, повнокровний; життєрадісний3) багатий ( на що-небудь)to be flush of money — бути при грошах, мати багато грошей; щедрий, марнотратний
4) прямий, рішучий5) який знаходиться на одному рівні; тex. схований, прихований; на одному рівніIII adv1) впритул2) прямо, точноIV v1) спалахнути, почервоніти, зашарітися; розчервонітися; рум'янити, змушувати почервоніти; збуджувати, запалювати2) раптово хлинути, ринути; текти ( потоком), литися; приливати (про кров, рум'янець); затопляти; наповнювати до країв3) промивати сильним напором струменя; змивати ( при гідромеханізації); очищати4) тex. вирівнювати; розташовувати врівень5) вiйcьк. застати зненацька6) давати відростки, пагони ( про рослину); сприяти ростуV n VI v2) спурхувати, злітатиVII nфлеш, п'ять карт однієї масті ( покер)VIII v1) ігнорувати; цуратися ( кого-небудь); третирувати2) ( to flush it) провалити ( іспит); провалитися ( на іспиті) -
19 gross
1. n (pl без змін)1) грос (12 дюжин; тж small gross)2) масаin the gross — в цілому, оптом, гуртом
gross ton — довга (англійська) тонна (= 1016 кг)
2. adj1) грубий, вульгарний; непристойний2) очевидний, явний, грубийgross error (mistake, blunder) — груба помилка
3) простий; жирний; грубий (про їжу)4) нечутливий, притуплений (про слух тощо)5) тупий, нетямущий6) великий; товстий, дебелий; огрядний; місткий, об'ємистий7) щільний; цупкий; товстий; густий8) буйний, пишний9) валовий; брутто10) грубого помелу; крупнозернистий11) заст. необроблений, неотесаний* * *I n; (pl без змін)1) грос (12 дюжин; тж. small gross)2) загальна кількість, усе в ціломуII a1) грубий, вульгарний; грубий, соромітний, непристойний2) грубий, неоковирний; грубий помел; який складається з великих частинок; icт. грубий, необроблений3) простий, грубий; жирний ( про їжу)4) великий; товстий, огрядний5) грубий, явний, кричущий (нaпp., про помилку, несправедливість)6) грубий, нечутливий; притуплений; тупий, нетямущий7) щільний; густий8) буйний, пишний9) cпeц. валовий; бруттоgross displacement — мop. загальна водотоннажність
III vgross national product — eк. валовий національний продукт
давати або отримувати ( який-небудь) валовий дохід, валовий прибуток -
20 luxuriance
n1) буйний ріст; достаток2) розкіш, пишність, пишнота3) багатство (уяви тощо)* * *nбуйний ріст, численність, велика кількість, надлишок; багатство ( уяви)
См. также в других словарях:
буйний — а, е. 1) Який виявляється з великою силою; сильний, навальний. 2) Який дуже сильно розрісся; пишний, розкішний. 3) Великий розміром. 4) перен. Невгамовний, нестримний. || Норовистий (про тварин). || Який виявляє велике збудження, вирує;… … Український тлумачний словник
буйний — [бу/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
буйний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… … Словник синонімів української мови
Швец, Михаил Федорович — (1880 1938) арт. оперы (бас). Выступал на оперных сценах Петербурга (Нар. дом, 1909 12), Киева (1912), Тифлиса (1912 16; здесь 1 й исп. партии Бориса Годунова), Одессы (1916 18). Обладал звучным, ровным во всех регистрах голосом широкого… … Большая биографическая энциклопедия
Копыленко — Александр Иванович (1900 ) современный украинский беллетрист. Р. в Константиноградском уезде на Полтавщине в крестьянской семье. Получил образование (незаконченное) в Учительской семинарии и в Институте народного образования в Харькове.… … Литературная энциклопедия
Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs … Литературная энциклопедия
Украинская литература советского периода — Это статья является частью серии статей о народе Украинцы Культура Литература · Музыка · Искусство · Кинематограф Кухня · Танец · Спорт Украинская … Википедия
Саур-Могила — Координаты: 47°55′22.75″ с. ш. 38°44′25.94″ в. д. / 47.922986° с. ш. 38.740539° в. д. … Википедия
Саур-могила — Координаты: 47°55′22.75″ с. ш. 38°44′25.94″ в. д. / 47.922986° с. ш. 38.740539° в. д. … Википедия
вѣяти — Веять вѣяти (3) 1. Дуть (о ветре): Се вѣтри, Стрибожи внуци, вѣютъ съ моря стрѣлами на храбрыя плъкы Игоревы! 12. Ярославна рано плачетъ в Путивлѣ на забралѣ, аркучи: „О вѣтрѣ, вѣтрило! Чему, господине, насильно вѣеши? ...Мало ли ты бяшетъ горѣ… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"